оперізуватися
ОПЕРІ́ЗУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ОПЕРЕЗА́ТИСЯ, режу́ся, ре́жешся, док.
1. Надягати на себе пояс або обв'язуватися, обвиватися чим-небудь ніби поясом; підперізуватися.
А як мені збиратись! встав, оперезався та й зовсім зібрався (Номис);
* Образно. Чорне бескеття хмар раз у раз оперізувалось мигтючими поясами блискавиць (О. Донченко);
* У порівн. Вечоріло. Блакитне небо наче оперезалось широким рожевим поясом (М. Коцюбинський);
// Обв'язуватися мотузком, стрічкою і т. ін.
Санько чув, що колись у громадянську війну партизани оперізувалися патронами, і теж оперезався так (Григорій Тютюнник);
Нарвало хлоп'я довгого бадилля з латаття.., поламало його дрібно, неначе разки зеленого намиста, обвертіло тими разками шию, й голову, й білі груди, оперезалось, неначе поясом (І. Нечуй-Левицький).
2. перен. Оточуватися чим-небудь з усіх боків (деревами, ровами, стінами і т. ін.).
Попід скелями обидва береги оперезались рядками густих зелених ліз, густого високого очерету (І. Нечуй-Левицький);
На ранок монастир оперезався свіжими окопами й валами (Я. Качура).
Значення в інших словниках
- оперізуватися — опері́зуватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- оперізуватися — [опеир’ізуватиес'а] -уйус'а, -уйеіс':а, -уйеіц':а, -уйуц':а Орфоепічний словник української мови
- оперізуватися — -уюся, -уєшся, недок., оперезатися, -режуся, -режешся, док. 1》 Надягати на себе пояс чи обв'язуватися, обвиватися чим-небудь ніби поясом; підперізуватися. || Обв'язуватися мотузком, стрічкою і т. ін. 2》 перен. Оточуватися чим-небудь з усіх боків (деревами, ровами, стінами і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- оперізуватися — ОПЕРІ́ЗУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ОПЕРЕЗА́ТИСЯ, режу́ся, ре́жешся, док. 1. Надягати на себе пояс або обв’язуватися, обвиватися чим-небудь ніби поясом; підперізуватися. А як мені збиратись!... Словник української мови в 11 томах