опинятися

ОПИНЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ОПИНИ́ТИСЯ, опиню́ся, опи́нишся, док.

1. Потрапляти куди-небудь, звичайно раптово, несподівано або дуже швидко.

– Ми заїздили [в гроти] .. Лягали на дно човна і за хвилину опинялись в казковому царстві (М. Коцюбинський);

Віталик в три підстриби перескакує подвір'я і опиняється на веранді (О. Гончар);

– Не тямлю собі і не знаю, як я опинивсь у холодній, у нашій-таки волості, і там трохи не пропав, не ївши, не пивши (Г. Квітка-Основ'яненко);

// Несподівано або випадково з'являтися де-небудь.

Якраз на ту біду І Соловей тут опинився (Л. Глібов);

Вона навіть не пригадає, як Загнибіда опинився біля неї (Панас Мирний);

// Потрапляти в яке-небудь становище (перев. незручне, невигідне); виявлятися в якомусь становищі.

Я оце, опинившись між двома критичними бігунами, думаю взяти якраз посередині, то, може, тоді якраз по правді буде (Леся Українка);

Тому що на кінофабрику хороших сценаріїв не надходило, а я особисто, з ряду причин, опинився серед письменників ізольованим, я вимушений був надалі писати сценарії сам (О. Довженко);

– Ось побачите, незабаром полетить Каргат звідси шкереберть, а ми з вами ні в сих, ні в тих опинимось (Ю. Шовкопляс);

// Несподівано виявлятися де-небудь, у кого-небудь, невідомо як потрапляти кудись, до когось.

Невеличкий ремінний гаманець опинився в його у руках (Панас Мирний);

Ясочка позіхнув у кулак, пошарив в кишені й витяг шматочок пряника, що чогось там опинився (С. Васильченко).

2. тільки док., розм. Припинити рух; зупинитися.

Защебече [соловейко] на калині – Ніхто не минає. Чи багатий, кого доля, Як мати дитину, Убирає, доглядає, – Не мине калину. Чи сирота, що до світа Встає працювати, Опиниться, послухає (Т. Шевченко);

Ледве що відбігла [Магдалена] кілька сот кроків від хати, як уже й опинилася (О. Кобилянська);

– Ти так міркуєш, ніби це не наша артіль, а твоя економія. Ти .. мене уперед ведеш, а я опинився, не хочу йти, бо несвідомий (Григорій Тютюнник).

3. тільки док., рідко. Несподівано стати іншим, виявитися в іншому становищі, в іншій якості.

Минув рік, настав екзамен – і малий Франко здивував усіх: він опинився першим учеником (М. Коцюбинський).

Ви́йти / вихо́дити на тра́верс (на тра́верз) <�Опини́тися / опиня́тися на тра́версі (на тра́верзі)> див. вихо́дити.

◇ Бу́ти (стоя́ти, опиня́тися і т. ін.) / опини́тися в це́нтрі ува́ги <�Бу́ти (става́ти) / ста́ти це́нтром ува́ги> див. бу́ти;

(1) Опини́тися в лабе́тах – потрапляти в небезпеку, у скрутне становище, у безвихідь; бути схопленим.

Всяка ж забара дасть Богуну змогу стягти потуги, скріпитися силою; тоді ми опинимося в лабетах (М. Старицький);

Вколо рук моїх гадюками мотався Густо-зелений ліс водорослин і трав – І врешті у такі лабети я попався. Що далі ні пливти, ні вирватись ніяк (М. Рильський);

(2) Опини́тися в залі́зних ле́ща́тах – потрапити у скрутне, безвихідне становище, у залежності від когось;

(3) Опини́тися (побува́ти) / опиня́тися в дурни́х (у ду́рнях) – виявитися в становищі одуреного, ошуканого і т. ін.; допустити помилки, промахи.

Швидко біг: боявсь спізнитись, Щоб в дурних не опинитись (О. Олесь);

– Не сина з нею [дівчиною] поєднать, А забандюрилось старому Самому в дурнях побувать (Т. Шевченко);

На жаль, не раз доводилось йому опинятися в дурнях. Але минав час, і знову брався за своє (з газ.);

(4) Опини́тися / опиня́тися над прі́рвою – потрапити в безвихідне становище, бути на краю загибелі.

Це, очевидно, .. сильна людина, але її викинуто з життя, вона раптом опинилася над прірвою в незрозумілих обставинах (Ю. Яновський);

(5) Опини́тися / опиня́тися на слизько́му – вести нечесний, протиправний спосіб життя; потрапити в скрутне, неприємне становище і т. ін.

Рідкодуб .. мовчки сидів, зрідка зиркаючи на замислене обличчя парубка, що опинився на слизькому (І. Кириленко);

Не вчаться, не працюють, невідомо чим займаються, опинившись на слизькому (з газ.);

(6) Опиня́тися / опини́тися у па́зурах кого, чого – те саме, що Потрапля́ти / потра́пити в па́зури (див. потрапля́ти).

Але якщо Солод потрапив у лапи Колобродова, то Колобродов з часом опинився в пазурах Солода (М. Руденко);

Оста́тися (лиши́тися, опини́тися і т. ін.) ні в сих, ні в тих див. остава́тися;

Се́рце впа́ло до п'ят <�Се́рце опини́лося в п'я́тах> див. се́рце;

Сиди́ть (опини́вся) на сухо́му див. сиді́ти.