1. Словник української мови у 20 томах

оповз

О́ПОВЗ, у, ч., розм.

Те саме, що зсув 3.

* У порівн. Над автострадою нависали ліси. Спускаючись з далеких гір синіми оповзами та – ближче – крутими зеленими обвалами, вони згуртовано зупинялись край шляху (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оповз — о́повз іменник чоловічого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. оповз — -у, ч., геол., розм. Те саме, що зсув 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. оповз — ЗСУВ (сповзання верхнього шару землі вниз), О́ПОВЗ розм., О́ПОВЗЕНЬ розм. Високими, широкими скиртами лежить вербове фашиння, пов'язане в снопи. Ним теж мають укріпити береги від зсувів (І. Чендей); Над автострадою нависали ліси. Словник синонімів української мови
  4. оповз — О́ПОВЗ, у, ч., Геол., розм. Те саме, що зсув 3. *У порівн. Над автострадою нависали ліси. Спускаючись з далеких гір синіми оповзами та — ближче — крутими зеленими обвалами, вони згуртовано зупинялись край шляху (Гончар, III, 1959, 434). Словник української мови в 11 томах