оповз
ЗСУВ (сповзання верхнього шару землі вниз), О́ПОВЗ розм., О́ПОВЗЕНЬ розм. Високими, широкими скиртами лежить вербове фашиння, пов'язане в снопи. Ним теж мають укріпити береги від зсувів (І. Чендей); Над автострадою нависали ліси. Спускаючись з далеких гір синіми оповзами та — ближче — крутими зеленими обвалами, вони згуртовано зупинялись край шляху (О. Гончар); Нема ні стежки, ні стежинки — Каміння, оповзні, пісок (П. Дорошко).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- оповз — о́повз іменник чоловічого роду розм. Орфографічний словник української мови
- оповз — -у, ч., геол., розм. Те саме, що зсув 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
- оповз — О́ПОВЗ, у, ч., розм. Те саме, що зсув 3. * У порівн. Над автострадою нависали ліси. Спускаючись з далеких гір синіми оповзами та – ближче – крутими зеленими обвалами, вони згуртовано зупинялись край шляху (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
- оповз — О́ПОВЗ, у, ч., Геол., розм. Те саме, що зсув 3. *У порівн. Над автострадою нависали ліси. Спускаючись з далеких гір синіми оповзами та — ближче — крутими зеленими обвалами, вони згуртовано зупинялись край шляху (Гончар, III, 1959, 434). Словник української мови в 11 томах