1. Словник української мови у 20 томах

оповідний

ОПОВІДНИ́Й, а́, е́.

Прикм. до о́повідь 1.

Оповідний жанр;

// Властивий оповіді, характерний для оповіді.

Як і Гоголь, Квітка [Квітка-Основ'яненко] широко користується .. оповідними синтаксичними зворотами, чим надає своїй мові невимушеної природності, простоти (з наук. літ.);

// Який містить оповідь (у 1 знач.).

Українські повістеві жанри дороманічної доби виросли на базі оповідного українського фольклору – оповідань, анекдотів, легенд, казок (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оповідний — оповідни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. оповідний — -а, -е. Прикм. до оповідь 1). Оповідний жанр. || Властивий оповіді, характерний для оповіді. || Який містить оповідь (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. оповідний — ОПОВІДНИ́Й, а́, е́. Прикм. до о́повідь 1. Оповідний жанр; // Властивий оповіді, характерний для оповіді. Як і Гоголь, Квітка [Квітка-Основ’яненко] широко користується.. Словник української мови в 11 томах