1. Великий тлумачний словник сучасної мови

оповідний

оповідни́й

-а, -е.

Прикм. до оповідь 1). Оповідний жанр.

|| Властивий оповіді, характерний для оповіді.

|| Який містить оповідь (у 1 знач.).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оповідний — оповідни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. оповідний — ОПОВІДНИ́Й, а́, е́. Прикм. до о́повідь 1. Оповідний жанр; // Властивий оповіді, характерний для оповіді. Як і Гоголь, Квітка [Квітка-Основ'яненко] широко користується .. Словник української мови у 20 томах
  3. оповідний — ОПОВІДНИ́Й, а́, е́. Прикм. до о́повідь 1. Оповідний жанр; // Властивий оповіді, характерний для оповіді. Як і Гоголь, Квітка [Квітка-Основ’яненко] широко користується.. Словник української мови в 11 томах