опоетизований
ОПОЕТИЗО́ВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до опоетизува́ти.
Опоетизований сердечним словом Донченка полтавський край .. здавася ще принаднішим (з газ.);
Розбійник Рінальдо .. викликав у його палкій уяві захоплюючий образ Олекси Довбуша, опоетизований народними легендами та піснями (П. Колесник);
// у знач. прикм.
За своїм змістом [“Тарас Бульба”] це – опоетизований уривок з героїчної історії українського народу (О. Довженко);
Великий місяць скоріше нагадував свою карикатуру у дитячих зошитах, ніж опоетизоване млинове коло (Ірина Вільде);
// опоетизо́вано, безос. пред.
“Фархад і Ширін” – найкраща з п'яти поем Навої, де оспівано любов до свободи, опоетизовано творчу працю (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- опоетизований — опоетизо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- опоетизований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до опоетизувати. || опоетизовано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- опоетизований — ОПОЕТИЗО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до опоетизува́ти. Розбійник Рінальдо.. викликав у його палкій уяві захоплюючий образ Олекси Довбуша, опоетизований народними легендами та піснями (Кол., Терен.. Словник української мови в 11 томах