1. Словник української мови в 11 томах

опоетизований

ОПОЕТИЗО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до опоетизува́ти.

Розбійник Рінальдо.. викликав у його палкій уяві захоплюючий образ Олекси Довбуша, опоетизований народними легендами та піснями (Кол., Терен.., 1959, 78);

Великий місяць скоріше нагадував свою карикатуру у дитячих зошитах, ніж опоетизоване млинове коло (Вільде, Сестри.., 1958, 568);

// опоетизо́вано, безос. присудк. сл.

"Фархад і Шірін" — найкраща з п’яти поем Навої, де оспівано любов до свободи, опоетизовано творчу працю (Рад. літ-во, 9, 1968, 36).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. опоетизований — опоетизо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. опоетизований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до опоетизувати. || опоетизовано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. опоетизований — ОПОЕТИЗО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до опоетизува́ти. Опоетизований сердечним словом Донченка полтавський край .. здавася ще принаднішим (з газ.); Розбійник Рінальдо .. Словник української мови у 20 томах