ополіскувати
ОПОЛІ́СКУВАТИ, ую, уєш, недок., ОПОЛОСКА́ТИ, ощу́, о́щеш, док., кого, що.
Те саме, що обполі́скувати.
Папороть солодкая росла На обриві скальному: накопав [Каїн] її коріння і, ополоскавши В воді, поїв (І. Франко);
Шумів лагідний прибій, що, ніби дражнячись і пустуючи, ополіскував гальку піщаного берега (М. Трублаїні);
* Образно. Дивне почуття ополіскує душу (К. Гордієнко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ополіскувати — ополі́скувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- ополіскувати — -ую, -уєш, недок., ополоскати, -ощу, -ощеш, док., перех. Те саме, що обполіскувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ополіскувати — ОПОЛІ́СКУВАТИ, ую, уєш, недок., ОПОЛОСКА́ТИ, ощу́, о́щеш, док., перех. Те саме, що обполі́скувати. Шумів лагідний прибій, що, ніби дражнячись і пустуючи, ополіскував гальку піщаного берега (Трубл., Мандр. Словник української мови в 11 томах