ополіскувати
ОПОЛІ́СКУВАТИ, ую, уєш, недок., ОПОЛОСКА́ТИ, ощу́, о́щеш, док., перех. Те саме, що обполі́скувати.
Шумів лагідний прибій, що, ніби дражнячись і пустуючи, ополіскував гальку піщаного берега (Трубл., Мандр., 1938, 65);
Папороть солодкая росла На обриві скальному: накопав [Каїн] її коріння і, ополоскавши В воді, поїв (Фр., X, 1954, 379);
*Образно. Дивне почуття ополіскує душу (Горд., Дівчина.., 1954, 250).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ополіскувати — ополі́скувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- ополіскувати — -ую, -уєш, недок., ополоскати, -ощу, -ощеш, док., перех. Те саме, що обполіскувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ополіскувати — ОПОЛІ́СКУВАТИ, ую, уєш, недок., ОПОЛОСКА́ТИ, ощу́, о́щеш, док., кого, що. Те саме, що обполі́скувати. Папороть солодкая росла На обриві скальному: накопав [Каїн] її коріння і, ополоскавши В воді, поїв (І. Словник української мови у 20 томах