оправдування
ОПРА́ВДУВАННЯ, я, с., рідко.
1. Дія за знач. опра́вдувати і опра́вдуватися.
Це наївне оправдування привернуло всіх до бідного дядька Шевка (М. Стельмах).
2. Те саме, що ви́правдання 2.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- оправдування — опра́вдування іменник середнього роду рідко Орфографічний словник української мови
- оправдування — -я, с., рідко. 1》 Дія за знач. оправдувати і оправдуватися. 2》 Те саме, що виправдання 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- оправдування — ОПРА́ВДУВАННЯ, я, с., рідко. Дія за знач. опра́вдувати і опра́вдуватися. Так була заклопотана їмостиним приходом, що майже не чула її оправдування за нанесення вогкості (Март., Тв. Словник української мови в 11 томах