Значення в інших словниках

  1. оправдування — опра́вдування іменник середнього роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. оправдування — ОПРА́ВДУВАННЯ, я, с., рідко. 1. Дія за знач. опра́вдувати і опра́вдуватися. Це наївне оправдування привернуло всіх до бідного дядька Шевка (М. Стельмах). 2. Те саме, що ви́правдання 2. Словник української мови у 20 томах
  3. оправдування — ОПРА́ВДУВАННЯ, я, с., рідко. Дія за знач. опра́вдувати і опра́вдуватися. Так була заклопотана їмостиним приходом, що майже не чула її оправдування за нанесення вогкості (Март., Тв. Словник української мови в 11 томах