опредметнення
ОПРЕДМЕ́ТНЕННЯ, я, с., книжн.
Дія за знач. опредме́тнити і опредме́тнитися.
Ми зустрічаємося [в творчості А. Малишка] з неперевершеним умінням передавати почуття й емоції через пластичні, зримі уявлення, через образи предметного світу. Такий прийом у ліриці треба назвати .. опредметненням емоції (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- опредметнення — опредме́тнення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- опредметнення — -я, с. Дія за знач. опредметнити і опредметнитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- опредметнення — див. опредметнення і розпредметнення Філософський енциклопедичний словник
- опредметнення — ОПРЕДМЕ́ТНЕННЯ, я, с., книжн. Дія за знач. опредме́тнити і опредме́тнитися. Ми зустрічаємося [в творчості А. Малишка] з неперевершеним умінням передавати почуття й емоції через пластичні, зримі уявлення, через образи предметного світу. Словник української мови в 11 томах