опредметнення
ОПРЕДМЕ́ТНЕННЯ, я, с., книжн. Дія за знач. опредме́тнити і опредме́тнитися.
Ми зустрічаємося [в творчості А. Малишка] з неперевершеним умінням передавати почуття й емоції через пластичні, зримі уявлення, через образи предметного світу. Такий прийом у ліриці треба назвати.. опредметненням емоції (Вітч., 10, 1963, 120).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- опредметнення — опредме́тнення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- опредметнення — -я, с. Дія за знач. опредметнити і опредметнитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- опредметнення — ОПРЕДМЕ́ТНЕННЯ, я, с., книжн. Дія за знач. опредме́тнити і опредме́тнитися. Ми зустрічаємося [в творчості А. Малишка] з неперевершеним умінням передавати почуття й емоції через пластичні, зримі уявлення, через образи предметного світу. Словник української мови у 20 томах
- опредметнення — див. опредметнення і розпредметнення Філософський енциклопедичний словник