опритомнювати
ОПРИТО́МНЮВАТИ¹, юю, юєш, недок., ОПРИТО́МНІТИ, ію, ієш, док.
1. Повертатися до свідомості із стану непритомності.
Світало... Помалу-малу опритомнював [Гордій] і зрозумів, що довго так лежав (Б. Грінченко);
Княгиня Єва довго не опритомнювала. Серед опришків пішли розмови, що вона взагалі більше не прокинеться (В. Гжицький);
– Минулої ночі він уперше опритомнів і промовив кілька слів... (М. Трублаїні).
2. Те саме, що опам'ято́вуватися.
Свирид запровадив товариша до шинку. Лука наче опритомнів трохи, побачивши знайому обстановку (М. Коцюбинський);
Володька опритомнів перший. Його налякав більше несамовитий Ваньчин зойк (Ю. Смолич).
ОПРИТО́МНЮВАТИ², юю, юєш, недок., ОПРИТО́МНИТИ, ню, ниш, док., кого, діал.
Опам'ятовувати.
“Панно Федоренко!”... Великий пан вимовив це слово, ніби згори опритомнював її (О. Кобилянська);
Далеке світло опритомнило його (Ірина Вільде).
Значення в інших словниках
- опритомнювати — оприто́мнювати 1 дієслово недоконаного виду опам'ятовуватися оприто́мнювати 2 дієслово недоконаного виду опам'ятовувати діал. Орфографічний словник української мови
- опритомнювати — див. ОПАМ'ЯТОВУВАТИСЯ; (кого) опам'ятовувати. Словник синонімів Караванського
- опритомнювати — I -юю, -юєш, недок., опритомніти, -ію, -ієш, док., неперех. Те саме, що опам'ятовуватися 1), 2). II -юю, -юєш, недок., опритомнити, -ню, -ниш, док., перех., діал. Опам'ятовувати (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- опритомнювати — ОПАМ'ЯТА́ТИСЯ (повернутися до стану душевної рівноваги, набути здатності спокійно думати, діяти тощо), ОТЯ́МИТИСЯ, СТЯ́МИТИСЯ, СХАМЕНУ́ТИСЯ, ОПРИТО́МНІТИ, СПАМ'ЯТА́ТИСЯ, СПОМ'ЯНУ́ТИСЯ, ПРОКИ́НУТИСЯ, ОПАМ'ЯТУВА́ТИСЯ, ПРОБУДИ́ТИСЯ рідше... Словник синонімів української мови
- опритомнювати — ОПРИТО́МНЮВАТИ¹, юю, юєш, недок., ОПРИТО́МНІТИ, ію, ієш, док., неперех. Те саме, що опам’ято́вуватися 1, 2. Світало… Помалу-малу опритомнював [Гордій] і зрозумів, що довго так лежав (Гр., II, 1963, 127); Княгиня Єва довго не опритомнювала. Словник української мови в 11 томах