опритомнювати

оприто́мнювати

I -юю, -юєш, недок., опритомніти, -ію, -ієш, док., неперех.

Те саме, що опам'ятовуватися 1), 2).

II -юю, -юєш, недок., опритомнити, -ню, -ниш, док., перех., діал.

Опам'ятовувати (у 1 знач.).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. опритомнювати — оприто́мнювати 1 дієслово недоконаного виду опам'ятовуватися оприто́мнювати 2 дієслово недоконаного виду опам'ятовувати діал. Орфографічний словник української мови
  2. опритомнювати — див. ОПАМ'ЯТОВУВАТИСЯ; (кого) опам'ятовувати. Словник синонімів Караванського
  3. опритомнювати — ОПРИТО́МНЮВАТИ¹, юю, юєш, недок., ОПРИТО́МНІТИ, ію, ієш, док. 1. Повертатися до свідомості із стану непритомності. Світало... Помалу-малу опритомнював [Гордій] і зрозумів, що довго так лежав (Б. Грінченко); Княгиня Єва довго не опритомнювала. Словник української мови у 20 томах
  4. опритомнювати — ОПАМ'ЯТА́ТИСЯ (повернутися до стану душевної рівноваги, набути здатності спокійно думати, діяти тощо), ОТЯ́МИТИСЯ, СТЯ́МИТИСЯ, СХАМЕНУ́ТИСЯ, ОПРИТО́МНІТИ, СПАМ'ЯТА́ТИСЯ, СПОМ'ЯНУ́ТИСЯ, ПРОКИ́НУТИСЯ, ОПАМ'ЯТУВА́ТИСЯ, ПРОБУДИ́ТИСЯ рідше... Словник синонімів української мови
  5. опритомнювати — ОПРИТО́МНЮВАТИ¹, юю, юєш, недок., ОПРИТО́МНІТИ, ію, ієш, док., неперех. Те саме, що опам’ято́вуватися 1, 2. Світало… Помалу-малу опритомнював [Гордій] і зрозумів, що довго так лежав (Гр., II, 1963, 127); Княгиня Єва довго не опритомнювала. Словник української мови в 11 томах