1. Великий тлумачний словник сучасної мови

опритомнілий

оприто́мнілий

-а, -е.

Дієприкм. акт. мин. ч. до опритомніти.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. опритомнілий — оприто́мнілий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. опритомнілий — ОПРИТО́МНІЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до оприто́мніти; // у знач. прикм. Домашній лікар ткнув йому в самий ніс склянку з нашатирем, опритомнілий пан промовив слабим голосом: – Вони мене хочуть убити... (Ф. Бурлака). Словник української мови у 20 томах
  3. опритомнілий — ОПРИТО́МНІЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до оприто́мніти. Домашній лікар ткнув йому в самий ніс склянку з нашатирем, опритомнілий пан промовив слабим голосом: — Вони мене хочуть убити… (Бурл., О. Вересай, 1959, 146). Словник української мови в 11 томах