опромінюватися
ОПРОМІ́НЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ОПРОМІ́НИТИСЯ, нюся, нишся, док.
1. Освітлюватися промінням.
Вулиця опромінилася вранішнім сонцем;
Ніні Остапівні перехотілося сперечатися. Вона подобрішала вся, пом'якшала, ніби опромінилася зсередини домашнім, затишним світлом (Ю. Бедзик).
2. перен. Оживлятися, світлішати, прояснюватися під впливом якого-небудь почуття, настрою і т. ін. (про обличчя, погляд і т. ін.).
Чи її обличчя віддзеркалювало мажорний настрій батька, чи опромінювалось своїм, внутрішнім почуттям, але вираз щастя відверто світився на ньому (Л. Дмитерко);
Очі опромінились посмішкою.
3. спец. Зазнавати дії яких-небудь променів.
Не всі операції з джерелом випромінювання можна повністю механізувати, і тому руки звичайно опромінюються більше за інші частини тіла (з наук.-попул. літ.);
Моряки, що значну частину свого життя проводять у плаванні, менше опромінюються природною радіацією, ніж горяни (з наук.-попул. літ.).
Значення в інших словниках
- опромінюватися — опромі́нюватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- опромінюватися — -юється, недок., опромінитися, -иться, док. 1》 Освітлюватися промінням. 2》 перен. Оживлятися, світлішати, прояснюватися під впливом якого-небудь почуття, настрою і т. ін. (про обличчя, погляд і т. ін.). 3》 спец. Зазнавати дії яких-небудь променів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- опромінюватися — ОСВІТИ́ТИСЯ (стати радісним, сяючим — про обличчя, очі), ОСЯ́ЯТИСЯ, ОПРОМІ́НИТИСЯ, ОСЯ́ТИСЯ рідко. — Недок.: осві́чуватися, осява́тися, опромі́нюватися, ося́юватися. При появі сина в хаті обличчя Марфи освітилося душевним теплом (І. Словник синонімів української мови
- опромінюватися — ОПРОМІ́НЮВАТИСЯ, юється, недок., ОПРОМІ́НИТИСЯ, иться, док. 1. Освітлюватися промінням. 2. перен. Оживлятися, світлішати, прояснюватися під впливом якого-небудь почуття, настрою і т. ін. (про обличчя, погляд і т. ін.). Словник української мови в 11 томах