опромінювати
ОПРОМІ́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОПРОМІ́НИТИ, ню, ниш, док., кого, що.
1. Освітлювати промінням.
Сонце сідає, Опромінює океан (Л. Дмитерко);
Синій місяць химерною грою опромінив узор на вікні (В. Сосюра);
* Образно. Чаром божистим його опромінила з неба Афіна, – Всі зачудовано люди дивились, коли він проходив (Борис Тен, пер. з тв. Гомера).
2. перен. Оживляти, зігрівати, сповнюючи яким-небудь почуттям, настроєм і т. ін.
Ой, коли ж любові тепло благодатне маси опромінить, душу зі сну збудить і загріє серце..? (Уляна Кравченко);
На руках пекли мозолі, .. ноги підкошувала втома, але душу опромінювало таке ж нестримне бажання працювати (О. Гуреїв);
Ласкава тепла посмішка опромінила .. їхні .. обличчя (Я. Качура);
Посмішка змінила обличчя Воронцова і наче всього опромінила (О. Гончар).
3. спец. Піддавати дії яких-небудь променів.
Щоб маленькі страусенята не хворіли на рахіт, їх годують у зоопарку риб'ячим жиром та .. опромінюють ртутно-кварцовою лампою (з наук.-попул. літ.).
Значення в інших словниках
- опромінювати — опромі́нювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- опромінювати — Осявати, освітлювати; (обличчя) оживляти, зігрівати; (ідеями) надихати, наснажувати. Словник синонімів Караванського
- опромінювати — -юю, -юєш, недок., опромінити, -ню, -ниш, док., перех. 1》 Освітлювати промінням. 2》 перен. Оживляти, зігрівати, сповнюючи яким-небудь почуттям, настроєм і т. ін. 3》 спец. Піддавати дії яких-небудь променів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- опромінювати — I. ОСВІТИ́ТИ (зробити видним, освітленим кого-, що-небудь, наповнити світлом щось — про джерело світла, світло), ОСВІТЛИ́ТИ, ОПРОМІ́НИТИ, ПРОСВІТИ́ТИ, ВИ́СВІТИТИ, ВИ́СВІТЛИТИ, РОЗСВІТИ́ТИ, ПРОСВІТЛИ́ТИ, УДА́РИТИ (ВДА́РИТИ) підсил., ОСЯ́ЯТИ (ОСЯ́ТИ підсил. Словник синонімів української мови
- опромінювати — ОПРОМІ́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОПРОМІ́НИТИ, ню, ниш, док., перех. 1. Освітлювати промінням. Сонце сідає, Опромінює океан (Дмит., Осінь.., 1956, 9); Синій місяць химерною грою опромінив узор на вікні (Сос., II, 1958, 106); *Образно. Словник української мови в 11 томах