1. Словник української мови в 11 томах

опромінювати

ОПРОМІ́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОПРОМІ́НИТИ, ню, ниш, док., перех.

1. Освітлювати промінням.

Сонце сідає, Опромінює океан (Дмит., Осінь.., 1956, 9);

Синій місяць химерною грою опромінив узор на вікні (Сос., II, 1958, 106);

*Образно. Чаром божистим його опромінила з неба Афіна, — Всі зачудовано люди дивились, коли він проходив (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 43).

2. перен. Оживляти, зігрівати, сповнюючи яким-небудь почуттям, настроєм і т. ін.

На руках пекли мозолі,.. ноги підкошувала втома, але душу опромінювало таке ж нестримне бажання працювати (Гур., Друзі.., 1959, 180);

Ой, коли ж любові тепло благодатне маси опромінить, душу зі сну збудить і загріє серце..? (У. Кравч., Вибр., 1958, 105);

Ласкава тепла посмішка опромінила .. їхні ..обличчя (Кач., Вибр., 1947, 19);

*У порівн. Посмішка змінила обличчя Воронцова і наче всього опромінила (Гончар, III, 1959, 21).

3. спец. Піддавати дії яких-небудь променів.

Щоб маленькі страусенята не хворіли на рахіт, їх годують у зоопарку риб’ячим жиром та.. опромінюють ртутно-кварцовою лампою (Наука.., 7, 1965, 33).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. опромінювати — опромі́нювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. опромінювати — Осявати, освітлювати; (обличчя) оживляти, зігрівати; (ідеями) надихати, наснажувати. Словник синонімів Караванського
  3. опромінювати — -юю, -юєш, недок., опромінити, -ню, -ниш, док., перех. 1》 Освітлювати промінням. 2》 перен. Оживляти, зігрівати, сповнюючи яким-небудь почуттям, настроєм і т. ін. 3》 спец. Піддавати дії яких-небудь променів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. опромінювати — ОПРОМІ́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОПРОМІ́НИТИ, ню, ниш, док., кого, що. 1. Освітлювати промінням. Сонце сідає, Опромінює океан (Л. Дмитерко); Синій місяць химерною грою опромінив узор на вікні (В. Сосюра); * Образно. Словник української мови у 20 томах
  5. опромінювати — I. ОСВІТИ́ТИ (зробити видним, освітленим кого-, що-небудь, наповнити світлом щось — про джерело світла, світло), ОСВІТЛИ́ТИ, ОПРОМІ́НИТИ, ПРОСВІТИ́ТИ, ВИ́СВІТИТИ, ВИ́СВІТЛИТИ, РОЗСВІТИ́ТИ, ПРОСВІТЛИ́ТИ, УДА́РИТИ (ВДА́РИТИ) підсил., ОСЯ́ЯТИ (ОСЯ́ТИ підсил. Словник синонімів української мови