1. Словник української мови у 20 томах

опрощати

ОПРОЩА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОПРОСТИ́ТИ, опрощу́, опро́сти́ш; док., кого, що.

Робити простим, простішим.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. опрощати — опроща́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. опрощати — -аю, -аєш, недок., опростити, опрощу, опростиш, док., перех. Робити простим, простішим. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. опрощати — ОПРОЩА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОПРОСТИ́ТИ, опрощу́, опро́сти́ш; док., перех. Робити простим, простішим. Він любив усе просте, справжнє, щире, і в нього була своєрідна манера опрощати людей (Горький, Про л-ру, 1949, 102). Словник української мови в 11 томах