опрощатися
ОПРОЩА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ОПРОСТИ́ТИСЯ, опрощу́ся, опро́сти́шся, док.
Ставати простим, простішим.
Вулиці, майдани, будинки, до яких можна приклеїти епітет “шляхетні” і яким доводиться ховати в собі громадські установи, до яких ведуть високі сходи, – всі вони опростились. Спрощення розм'якшує строгу форму (з наук.-попул. літ.);
// Ставати невибагливим у своєму способі життя, одязі й і т. ін.; засвоювати прості звички, манери і т. ін.
Знову життя в їхньому домі опростилося, бабця вчилася в'язати, а Галя сновиґала по господарству (Валерій Шевчук).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- опрощатися — опроща́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- опрощатися — -аюся, -аєшся, недок., опроститися, опрощуся, опростишся, док. Ставати простим, невибагливим у своєму одязі, в способі життя і т. ін.; засвоювати прості звички, манери і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- опрощатися — ОПРОЩА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ОПРОСТИ́ТИСЯ, опрощу́ся, опро́сти́шся, док. Ставати простим, невибагливим у своєму одязі, в способі життя і т. ін.; засвоювати прості звички, манери і т. ін. Словник української мови в 11 томах