опустіти
ОПУСТІ́ТИ, і́є, док.
Те саме, що спусті́ти 1, 2.
Щодень вивозили [селяни] на торг цілі мішки раків .. Потік зовсім опустів, і в ньому лишився тільки дріб'язок (І. Франко);
Опустіли кошари. Тиша і пустка (М. Коцюбинський);
Опустіло поле. Давно звезли на токи копи, скосили гречки й проса (І. Цюпа);
Все потягло, що робити уміло, На косовицю; село опустіло (Я. Щоголів).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- опустіти — опусті́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- опустіти — -іє, док. Те саме, що спустіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- опустіти — (край) збезлюднювати, збезлюдніти, позбезлюднювати, (посуд) спорожнюватися, спорожнятися, спорожнитися, поспорожнюватися, поспорожнятися Словник чужослів Павло Штепа
- опустіти — СПОРОЖНІ́ТИ (стати пустим, не зайнятим людьми), ЗБЕЗЛЮ́ДНІТИ, ЗБЕЗЛЮ́ДІТИ рідше, ОБЕЗЛЮ́ДНІТИ, ОБЕЗЛЮ́ДІТИ рідше, ЗНЕЛЮДНІ́ТИ, СПУСТІ́ТИ, ОПУСТІ́ТИ рідше, ЗАПУСТІТИ підсил., СПУСТО́ШИТИСЯ підсил., ОСИРОТІ́ТИ підсил. — Недок. Словник синонімів української мови
- опустіти — ОПУСТІ́ТИ, і́є, док. Те саме, що спусті́ти. Опустіло поле. Давно звезли на токи копи, скосили гречки й проса (Цюпа, На крилах.., 1961, 21); Щодень вивозили [селяни] на торг цілі мішки раків.. Потік зовсім опустів, і в ньому лишився тільки дріб’язок (Фр. Словник української мови в 11 томах
- опустіти — Опустіти, -тію, -єш гл. Опустѣть. В тому селі холера була така страшна, що після неї село зовсім опустіло. Васильк. у. Словник української мови Грінченка