1. Словник синонімів української мови

опустіти

СПОРОЖНІ́ТИ (стати пустим, не зайнятим людьми), ЗБЕЗЛЮ́ДНІТИ, ЗБЕЗЛЮ́ДІТИ рідше, ОБЕЗЛЮ́ДНІТИ, ОБЕЗЛЮ́ДІТИ рідше, ЗНЕЛЮДНІ́ТИ, СПУСТІ́ТИ, ОПУСТІ́ТИ рідше, ЗАПУСТІТИ підсил., СПУСТО́ШИТИСЯ підсил., ОСИРОТІ́ТИ підсил. — Недок.: порожні́ти, безлю́дніти, пусті́ти. Спорожнів майдан. Спорожніли вулиці. Прищухло, ніби вимерло село (О. Гончар); Порожніє в хаті, пустіє і в коморі, і надворі, бо сказано, без хазяїна і двір плаче (І. Нечуй-Левицький); Забитих і люто замордованих було стільки, що збезлюдніли цілі області (О. Довженко); Забрав він її (дівчину) та й повів... Якось у хаті спустіло, обезлюдніло (Марко Вовчок); Кругом спустіло. Було чути, як надворі, по наїждженій дорозі свистіли і скрипіли, від'їжджаючи, сани (С. Васильченко); Все потягло, що робити уміло, На косовицю, село опустіло (Я. Щоголів); Запустіло село; Єремія побачив, що треба змінити спосіб діяння, щоб часом його слободи не спустошились зовсім вкрай, до решти. Він заборонив вішати людей (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. опустіти — опусті́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. опустіти — -іє, док. Те саме, що спустіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. опустіти — (край) збезлюднювати, збезлюдніти, позбезлюднювати, (посуд) спорожнюватися, спорожнятися, спорожнитися, поспорожнюватися, поспорожнятися Словник чужослів Павло Штепа
  4. опустіти — ОПУСТІ́ТИ, і́є, док. Те саме, що спусті́ти 1, 2. Щодень вивозили [селяни] на торг цілі мішки раків .. Потік зовсім опустів, і в ньому лишився тільки дріб'язок (І. Франко); Опустіли кошари. Тиша і пустка (М. Коцюбинський); Опустіло поле. Словник української мови у 20 томах
  5. опустіти — ОПУСТІ́ТИ, і́є, док. Те саме, що спусті́ти. Опустіло поле. Давно звезли на токи копи, скосили гречки й проса (Цюпа, На крилах.., 1961, 21); Щодень вивозили [селяни] на торг цілі мішки раків.. Потік зовсім опустів, і в ньому лишився тільки дріб’язок (Фр. Словник української мови в 11 томах
  6. опустіти — Опустіти, -тію, -єш гл. Опустѣть. В тому селі холера була така страшна, що після неї село зовсім опустіло. Васильк. у. Словник української мови Грінченка