опікати
ОПІКА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., ОПЕКТИ́, опечу́, опече́ш; мин. ч. опі́к, опекла́, опекло́; док., кого, що і без прям. дод.
Те саме, що обпіка́ти.
Гаряча картопля злетіла вгору, опекла Маркові очі (Григорій Тютюнник);
З бульканням полився спирт, вогнем опекло в горлі, розлилося по всьому тілі блаженне тепло... (І. Цюпа);
Встає буран і він змете Всю нечисть із земної кулі. Як не одного короля Вже змів, опікши його жаром (С. Воскрекасенко);
Почуття, подібне до сорому, опекло йому лице (З. Тулуб);
Аж опекло Віталика, аж памороки йому забило від того, що він побачив (О. Гончар).
ОПІКА́ТИ², а́ю, а́єш, недок., кого, що.
1. Піклуватися про кого-, що-небудь, доглядати когось.
Чорновус якось тепло, безмовно опікав увесь час новачка (Ю. Збанацький).
2. Наглядати за ким-, чим-небудь, контролювати чиїсь дії, вчинки.
Кота важко опікати, він “неслухняний”, його поведінка, що ґрунтується на інстинктах, майже не змінилася протягом тисячоліть (з наук.-попул. літ.);
– Ви два роки працювали в тресті і опікали всі бурові (І. Цюпа).
3. юр. Здійснювати опіку (у 3 знач.) над ким-, чим-небудь.
Значення в інших словниках
- опікати — опіка́ти 1 дієслово недоконаного виду обпікати опіка́ти 2 дієслово недоконаного виду піклуватися Орфографічний словник української мови
- опікати — (вогнем) ошмалювати, обпалювати; (окропом) обпарювати, ошпарювати. Словник синонімів Караванського
- опікати — I -аю, -аєш, недок., опекти, -ечу, -ечеш; мин. ч. опік, опекла, опекло; док., перех. Те саме, що обпікати. II -аю, -аєш, недок., перех. 1》 Піклуватися про кого-, що-небудь, доглядати когось. Великий тлумачний словник сучасної мови
- опікати — обпіка́ти (обпа́лювати, опіка́ти і т. ін. ) / обпекти́ (обпали́ти, опекти́ і т. ін.) (свої́м) по́глядом (очи́ма, зо́ром) яким (якими), кого, рідше що. Пильно дивитися на когось, на щось, виражаючи своє ставлення (перев. негативне). Фразеологічний словник української мови
- опікати — ВРАЖА́ТИ (УРАЖА́ТИ) (завдавати душевного болю), ПРИГНІ́ЧУВАТИ, ПРИГНІТА́ТИ рідше, ОБПА́ЛЮВАТИ, ОБПІКА́ТИ (ОПІКА́ТИ), ПРОПІКА́ТИ, ДОШКУЛЯ́ТИ (ДОШКУ́ЛЮВАТИ), ПІДБИВА́ТИ, ПРИБИВА́ТИ розм., КОРО́БИТИ розм. (викликати неприємне почуття). — Док. Словник синонімів української мови
- опікати — Опіка́ти, опекти́, див. обпіка́ти опіка́ти, -ка́ю, -ка́єш кого, що Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- опікати — ОПІКА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., ОПЕКТИ́, ечу́, ече́ш; мин. ч. опі́к, опекла́, опекло́; док., перех. Те саме, що обпіка́ти. Гаряча картопля злетіла вгору, опекла Маркові очі (Тют. Словник української мови в 11 томах
- опікати — Опіка́ти, -ка́ю, -єш сов. в. опекти, -чу, -че́ш, гл. 1) = обпікати. 2) Только несов. в. Опекать. Словник української мови Грінченка