опіка
ОПІ́КА, и, ж.
1. Піклування про кого-, що-небудь, догляд за кимсь.
Пані Олімпія взяла під свою опіку о. Нестора, сама подала йому склянку чаю з вином, сама розкроїла булку, помазала її маслом (І. Франко);
Додому квапляться хіба тільки ті жінки, що кинули малих дітей без опіки (Ірина Вільде).
2. Постійний нагляд, контроль за чиїми-небудь діями, вчинками.
Їй забажалось допекти старшим сестрам за важку опіку над нею, що вже їй остогидла (І. Нечуй-Левицький);
Перед нами університет, в якому колись через жандармську опіку .. царя так і не довелося Шевченкові малюванню навчати молоде покоління (П. Тичина);
Дріб'язкова опіка.
3. юр. Організований і контрольований державою нагляд за недієздатними громадянами (малолітніми, психічнохворими і т. ін.), піклування про їхні особисті і майнові права та інтереси.
Особи, взяті під опіку як марнотратці;
// Контрольований державою нагляд за майном недієздатних громадян.
На третьому році одруження [батька] генерал Живанов помер, маєток був відданий в опіку, батько мій виїхав з Живанівки (з мемуарної літ.);
// Особи або установи, на які покладено такий нагляд; опікуни.
Служити в опіці.
Значення в інших словниках
- опіка — опі́ка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- опіка — опіка (піклування) це поняття з’явилось у ХVІІ ст. і мало наступне змістове навантаження: доброзичливе ставлення; заступництво; догляд, турбота, піклування. В активній професійній лексиці ХІХ ст. Словник із соціальної роботи
- опіка — Опікування, піклування про, догляд за; (дріб 'язкова) контроль, нагляд; ЮР. опікунство. Словник синонімів Караванського
- опіка — [оуп’іка] -кие, д. і м. оуп'іц'і Орфоепічний словник української мови
- опіка — -и, ж. 1》 Піклування про кого-, що-небудь, догляд за кимось. 2》 Постійний нагляд, контроль за чиїми-небудь діями, вчинками. Дріб'язкова опіка. 3》 юр. Великий тлумачний словник сучасної мови
- опіка — ДО́ГЛЯД (забезпечення необхідних умов, зокрема для хворого, дитини тощо), ОПІ́КА, ОПІ́КУВАННЯ рідше, ПІКЛУВА́ННЯ, О́КО розм., ПОШАНІ́ВОК (ПОШАНО́ВОК) діал. Під матернім доглядом, піклуванням Орина скоро одійшла, одужала (К. Словник синонімів української мови
- опіка — Опі́ка, -ки, -ці; опі́ки, опі́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- опіка — ОПІ́КА, и, ж. 1. Піклування про кого-, що-небудь, догляд за кимось. Пані Олімпія взяла під свою опіку о. Нестара, сама подала йому склянку чаю з вином, сама розкроїла булку, помазала її маслом (Фр. Словник української мови в 11 томах
- опіка — Опіка, -ки ж. Опека. Левиц. І. 284. Словник української мови Грінченка