опіка

Значення в інших словниках

1. опіка — опі́ка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
2. опіка — опіка (піклування) це поняття з’явилось у ХVІІ ст. і мало наступне змістове навантаження: доброзичливе ставлення; заступництво; догляд, турбота, піклування. В активній професійній лексиці ХІХ ст. Словник із соціальної роботи
3. опіка — Опікування, піклування про, догляд за; (дріб 'язкова) контроль, нагляд; ЮР. опікунство. Словник синонімів Караванського
4. опіка — -и, ж. 1》 Піклування про кого-, що-небудь, догляд за кимось. 2》 Постійний нагляд, контроль за чиїми-небудь діями, вчинками. Дріб'язкова опіка. 3》 юр. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. опіка — ОПІ́КА, и, ж. 1. Піклування про кого-, що-небудь, догляд за кимсь. Пані Олімпія взяла під свою опіку о. Нестора, сама подала йому склянку чаю з вином, сама розкроїла булку, помазала її маслом (І. Словник української мови у 20 томах
6. опіка — ДО́ГЛЯД (забезпечення необхідних умов, зокрема для хворого, дитини тощо), ОПІ́КА, ОПІ́КУВАННЯ рідше, ПІКЛУВА́ННЯ, О́КО розм., ПОШАНІ́ВОК (ПОШАНО́ВОК) діал. Під матернім доглядом, піклуванням Орина скоро одійшла, одужала (К. Словник синонімів української мови
7. опіка — Опі́ка, -ки, -ці; опі́ки, опі́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. опіка — ОПІ́КА, и, ж. 1. Піклування про кого-, що-небудь, догляд за кимось. Пані Олімпія взяла під свою опіку о. Нестара, сама подала йому склянку чаю з вином, сама розкроїла булку, помазала її маслом (Фр. Словник української мови в 11 томах
9. опіка — Опіка, -ки ж. Опека. Левиц. І. 284. Словник української мови Грінченка