опіка

ДО́ГЛЯД (забезпечення необхідних умов, зокрема для хворого, дитини тощо), ОПІ́КА, ОПІ́КУВАННЯ рідше, ПІКЛУВА́ННЯ, О́КО розм., ПОШАНІ́ВОК (ПОШАНО́ВОК) діал. Під матернім доглядом, піклуванням Орина скоро одійшла, одужала (К. Гордієнко); Хоч би взяли боги нас під опіку! Сюди не всяк хоробрий допливе (Л. Костенко); Після смерті батька в обов'язки Осипа Маковея ввійшло опікування родиною (з журналу); Щоб за кіньми було око, домовився (дід) із онучком Петрусем, що, коли догляне за кіньми, дасть йому дорогу забавку (Григорій Тютюнник); Та цею бочкою можна возити років з вісім, а в добрий пошанівок, то й на десять стане (Словник Б. Грінченка).

НА́ГЛЯД (спостереження за ким-, чим-небудь для контролю, охорони тощо), ПРИ́ГЛЯД заст., ЗГЛЯД заст.; ДО́ГЛЯД, О́КО яке, чиє і без означ. (уважний, пильний нагляд); ОПІ́КА (постійний пильний нагляд). Ті, кому належить здійснювати нагляд, регулярно наїздять сюди, перевіряють, чи не кривдять тут вихованців (О. Гончар); Скотина, котра за зиму не передохла від голоду, бродила по степах без пригляду (М. Кропивницький); Пили (бідні шляхтичі) з срібних хазяйських келехів, але під пильним доглядом челядників (З. Тулуб); — Еге-ге, ваша правда: воно, хазяйствечко, любить ока, гулянки його не прибільшують (Дніпрова Чайка); О. Василеві почала докучати безперестанна опіка над його особою (М. Коцюбинський). — Пор. 1. до́гляд.

ОПІ́КА юр. (контрольований державою нагляд за недієздатними громадянами, піклування про їхні особисті й майнові права та інтереси), КУРАТО́РІЯ заст. Особи, взяті під опіку держави; Адвокат, якому уряд доручив кураторію спадщини,.. довідався про існування братів (І. Франко).

ТУРБО́ТА (дбання про чиїсь потреби), ПІКЛУВА́ННЯ, ОПІ́КА, ОПІКУ́НСТВО, ОПІКУВА́ННЯ, УВА́ГА, ПОБИВА́ННЯ розм.; УБОЛІВА́ННЯ (ВБОЛІВА́ННЯ) (з переживаннями, тривогою). Листи від Гриця приходили тепер із фронту і були повні турботи за матір'ю (П. Панч); — Мені справді важко, — відповів він, — і твоє піклування мене зворушує, спасибі тобі, Юлю (О. Донченко); Степка весь час відчувала на собі турботливу опіку Павла (Ю. Бедзик); На такий подвиг — їхати на будівництво — Майя зважилась тільки завдяки Ларионовому опікунству (О. Гуреїв); Згадаймо.. любовне опікування молодим Павлом Тичиною, яке виявив Коцюбинський (М. Рильський); Бачили (вартові), як вся сім'я оточила Устмана увагою, як сам господар, всадовивши майбутнього зятя за стіл, частував його якоюсь наливкою (О. Гончар); Один тільки раз він відгукнувся на її побивання (Ю. Мушкетик); В його синіх очах Даша бачила тривогу і вболівання, готовність зробити все, що велить сумління (С. Журахович).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. опіка — опі́ка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. опіка — опіка (піклування) це поняття з’явилось у ХVІІ ст. і мало наступне змістове навантаження: доброзичливе ставлення; заступництво; догляд, турбота, піклування. В активній професійній лексиці ХІХ ст. Словник із соціальної роботи
  3. опіка — Опікування, піклування про, догляд за; (дріб 'язкова) контроль, нагляд; ЮР. опікунство. Словник синонімів Караванського
  4. опіка — [оуп’іка] -кие, д. і м. оуп'іц'і Орфоепічний словник української мови
  5. опіка — -и, ж. 1》 Піклування про кого-, що-небудь, догляд за кимось. 2》 Постійний нагляд, контроль за чиїми-небудь діями, вчинками. Дріб'язкова опіка. 3》 юр. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. опіка — ОПІ́КА, и, ж. 1. Піклування про кого-, що-небудь, догляд за кимсь. Пані Олімпія взяла під свою опіку о. Нестора, сама подала йому склянку чаю з вином, сама розкроїла булку, помазала її маслом (І. Словник української мови у 20 томах
  7. опіка — Опі́ка, -ки, -ці; опі́ки, опі́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. опіка — ОПІ́КА, и, ж. 1. Піклування про кого-, що-небудь, догляд за кимось. Пані Олімпія взяла під свою опіку о. Нестара, сама подала йому склянку чаю з вином, сама розкроїла булку, помазала її маслом (Фр. Словник української мови в 11 томах
  9. опіка — Опіка, -ки ж. Опека. Левиц. І. 284. Словник української мови Грінченка