опізнюватися

ЗАПІ́ЗНЮВАТИСЯ (приходити, приїжджати або наставати пізніше, ніж треба), ОПІ́ЗНЮВАТИСЯ, СПІ́ЗНЮВАТИСЯ, ПРИПІ́ЗНЮВАТИСЯ (трохи). — Док.: запізни́тися, опізни́тися, спізни́тися, припізни́тися. Коли мати запізнювалася з роботи, він завжди кутався в стару батьківську фуфайку, сідав коло Жука під ґанком (В. Кучер); Фірмани нерадо возили дерево, опізнювалися, перевертали в дорозі (І. Франко); Одного разу, коли Денис ішов на роботу, добренько-таки припізнившись, його перестрів Оксен (Григорій Тютюнник).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. опізнюватися — опі́знюватися дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. опізнюватися — Опізнитися, запізнюватися, спізнюватися, припізнюватися. Словник синонімів Караванського
  3. опізнюватися — -ююся, -юєшся і рідко опізнятися, -яюся, -яєшся, недок., опізнитися, опізнюся, опізнишся, док. Те саме, що запізнюватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. опізнюватися — ОПІ́ЗНЮВАТИСЯ, ююся, юєшся і рідко ОПІЗНЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ОПІЗНИ́ТИСЯ, опізню́ся, опі́знишся, док. Те саме, що запі́знюватися. – Де ти, бурлак, забарився, що на вечерю опізнився?... Словник української мови у 20 томах
  5. опізнюватися — ОПІ́ЗНЮВАТИСЯ, ююся, юєшся і рідко ОПІЗНЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ОПІЗНИ́ТИСЯ, опізню́ся, опі́знишся, док. Те саме, що запі́знюватися. Фірмани нерадо возили дерево, опізнювалися, перевертали в дорозі (Фр. Словник української мови в 11 томах