опірність

ОПІ́РНІСТЬ, ності, ж., спец.

Здатність протидіяти чому-небудь; ступінь опору чому-небудь.

Кожна з домішок надає сталі особливих властивостей: підвищує її міцність, в'язкість.., опірність до корозії (з навч. літ.);

Перенапруження організму, особливо розумове, призводить до перевтоми, виснаження нервової системи, а це, в свою чергу, знижує опірність організму (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. опірність — опі́рність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. опірність — -ності, ж. Здатність протидіяти чому-небудь; ступінь опору чому-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. опірність — О́ПІР спец. (здатність протидіяти чому-небудь, а також сила, ступінь такої протидії), ОПІ́РНІСТЬ. Металеві сплави мають значно більший питомий опір, ніж чисті метали (з підручника); Його (вітамін С) вживають як засіб, що підвищує опірність організму до інфекційних захворювань (з журналу). Словник синонімів української мови
  4. опірність — ОПІ́РНІСТЬ, ності, ж. Здатність протидіяти чому-небудь; ступінь опору чому-небудь. Кожна з домішок надає сталі особливих властивостей: підвищує її міцність, в’язкість.., опірність до корозії (Слюс. Словник української мови в 11 томах