опіум
О́ПІУМ, у, ч.
Те саме, що о́пій.
Коли не впиватися, не вприскувати морфію, не курити опіуму, то треба хоч роботою задурити себе (Леся Українка);
[Шелест (Відкриває валізку):] Що це! Інструменти, пляшечки, ліки... Опіум... морфій... стрихнін... Отрута (І. Кочерга);
* Образно. Дихав радісно й схвильовано, немов би раніше не знав млосного весняного опіуму (Л. Смілянський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- опіум — о́піум іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- опіум — -у, ч. Те саме, що опій. Великий тлумачний словник сучасної мови
- опіум — о́піум див. опій Словник іншомовних слів Мельничука
- опіум — О́ПІУМ, у, ч. Те саме, що о́пій. Коли не впиватися, не вприскувати морфію, не курити опіуму, то треба хоч роботою задурити себе (Л. Укр., V, 1956, 325); [Шелест (Відкриває валізку):] Що це!... Словник української мови в 11 томах