орбіталь
ОРБІТА́ЛЬ, ж., хім., фіз.
Траєкторія, по якій постійно рухаються електрони навколо атомного ядра.
Кожна молекула має декілька електронів, причому орбіталь кожного є складовою всієї молекули. Кожна орбіталь має характерний енергетичний рівень (з наук. літ.);
У новому підручнику на сучасному рівні викладені основні поняття та закони загальної хімії, будова речовин, методи валентних зв'язків та молекулярних орбіталей, найважливіші положення хімічної термодинаміки, кінетики (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- орбіталь — -і, ж. Хвильова функція зв'язаного електрона, який перебуває в полі ядра. Великий тлумачний словник сучасної мови