1. Словник української мови у 20 томах

орбітальний

ОРБІТА́ЛЬНИЙ, а, е.

1. Прикм. до орбі́та 1.

Орбітальні польоти супутників;

// Який рухається по орбіті.

Орбітальні станції;

Орбітальна ракета.

2. Який міститься в орбіті (у 3 знач.).

Верхній орбітальний м'яз очей.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. орбітальний — орбіта́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. орбітальний — -а, -е. 1》 Прикм. до орбіта 1). || Який рухається по орбіті. || Що стосується навколоземної орбіти; що здійснюється там. || Признач. для руху по орбіті, для вивчення космосу під час перебування на орбіті. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. орбітальний — ОРБІТА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Прикм. до орбі́та 1. В період з 3 листопада 1957 року по 25 березня 1961 року в нашій країні було проведено 5 біологічних експериментів в умовах тривалих орбітальних польотів супутників (Наука.. Словник української мови в 11 томах