1. Великий тлумачний словник сучасної мови

орбітальний

орбіта́льний

-а, -е.

1》 Прикм. до орбіта 1).

|| Який рухається по орбіті.

|| Що стосується навколоземної орбіти; що здійснюється там.

|| Признач. для руху по орбіті, для вивчення космосу під час перебування на орбіті.

Орбітальна станція — космічний літальний апарат, який може тривалий час функціонувати на орбіті штучного супутника Землі або іншої планети.

2》 Такий, що стосується очної ямки; очноямковий.

Орбітальний целюліт — запалення тканин очної ямки, спричинене поширенням інфекції з придаткових носових пазух, зубів.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. орбітальний — орбіта́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. орбітальний — ОРБІТА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Прикм. до орбі́та 1. Орбітальні польоти супутників; // Який рухається по орбіті. Орбітальні станції; Орбітальна ракета. 2. Який міститься в орбіті (у 3 знач.). Верхній орбітальний м'яз очей. Словник української мови у 20 томах
  3. орбітальний — ОРБІТА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Прикм. до орбі́та 1. В період з 3 листопада 1957 року по 25 березня 1961 року в нашій країні було проведено 5 біологічних експериментів в умовах тривалих орбітальних польотів супутників (Наука.. Словник української мови в 11 томах