1. Словник української мови у 20 томах

органний

ОРГА́ННИЙ, а, е.

Прикм. до орга́н.

Органна труба;

// Признач. для виконання на органі.

Концерти органної музики стали звичними для вінничан (з газ.);

// Такий, як у органа (про звуки і т. ін.).

– А чим не козак був?.. – по великій паузі ринуть з глибини душі органні, затамовані звуки невимовного горя батька-рицаря (з мемуарної літ.);

Дух [часу] вчувається в самій художній новизні твору, .. в його, сказати б, органному звучанні (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. органний — орга́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. органний — -а, -е. 1》 Прикм. до орган. Органна труба. || Признач. для виконання на органі. Органна музика. 2》 Такий, як в органа (про звуки і т. ін.). Органний пункт — а) витримуваний у басу звук, на фоні якого вільно рухаються інші голоси; б) звук, витриманий у будь-якому верхньому голосі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. органний — орга́нний той, що стосується органа; ¤ о. пункт, о-на педаль – звук, який підтримується або повторюється в басі, в той час як у верхніх голосах музичного твору змінюються акорди; ¤ о-ні труби – духові труби в органі, а також прилади для вивчення звуку. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. органний — Орга́нний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. органний — ОРГА́ННИЙ, а, е. 1. Прикм. до орга́н. Органна труба; // Признач. для виконання на органі. Органна музика. 2. Такий, як в органа (про звуки і т. ін.). — А чим не козак був?.. Словник української мови в 11 томах