1. Словник української мови в 11 томах

органний

ОРГА́ННИЙ, а, е.

1. Прикм. до орга́н.

Органна труба;

// Признач. для виконання на органі.

Органна музика.

2. Такий, як в органа (про звуки і т. ін.).

— А чим не козак був?.. — по великій паузі ринуть з глибини душі органні, затамовані звуки невимовного горя батька-рицаря (Збірник про Кроп., 1955, 250).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. органний — орга́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. органний — -а, -е. 1》 Прикм. до орган. Органна труба. || Признач. для виконання на органі. Органна музика. 2》 Такий, як в органа (про звуки і т. ін.). Органний пункт — а) витримуваний у басу звук, на фоні якого вільно рухаються інші голоси; б) звук, витриманий у будь-якому верхньому голосі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. органний — ОРГА́ННИЙ, а, е. Прикм. до орга́н. Органна труба; // Признач. для виконання на органі. Концерти органної музики стали звичними для вінничан (з газ.); // Такий, як у органа (про звуки і т. ін.). – А чим не козак був?.. Словник української мови у 20 томах
  4. органний — орга́нний той, що стосується органа; ¤ о. пункт, о-на педаль – звук, який підтримується або повторюється в басі, в той час як у верхніх голосах музичного твору змінюються акорди; ¤ о-ні труби – духові труби в органі, а також прилади для вивчення звуку. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. органний — Орга́нний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)