1. Словник української мови у 20 томах

орденоносний

ОРДЕНОНО́СНИЙ, а, е.

Нагороджений орденом.

Свою дочку орденоносну вітало гаряче село (І. Гончаренко);

Славну трудову перемогу здобув орденоносний колектив Дніпробуду (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. орденоносний — орденоно́сний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. орденоносний — -а, -е. Нагороджений орденом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. орденоносний — ОРДЕНОНО́СНИЙ, а, е. Нагороджений орденом. Свою дочку орденоносну вітало гаряче село (Гонч., Вибр., 1959, 322); Славну трудову перемогу здобув орденоносний колектив Дніпробуду (Наука.. Словник української мови в 11 томах