1. Словник української мови у 20 томах

ординаторський

ОРДИНА́ТОРСЬКИЙ, а, е.

1. Прикм. до ордина́тор.

Ординаторська практика.

2. у знач. ім. ордина́торська, кої, ж. Робоча кімната лікарів у медичних закладах.

Галина Степанівна вийшла з палати. Треба було в ординаторській заповнити деякі історії хвороб (О. Копиленко);

Хоч за вікнами не зовсім розвиднілося, світла в ординаторській не ввімкнули (Ю. Шовкопляс).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ординаторський — ордина́торський прикметник Орфографічний словник української мови
  2. ординаторський — -а, -е. 1》 Прикм. до ординатор. 2》 у знач. ім. ординаторська, -кої, ж. Кімната для ординаторів у медичних закладах. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ординаторський — Ордина́торський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. ординаторський — ОРДИНА́ТОРСЬКИЙ, а, е. 1. Прикм. до ордина́тор. 2. у знач. ім. ордина́торська, кої, ж. Кімната для ординаторів у медичних закладах. Галина Степанівна вийшла з палати. Треба було в ординаторській заповнити деякі історії хвороб (Коп., Земля.., 1957, 96). Словник української мови в 11 томах