ординатура
ОРДИНАТУ́РА, и, ж.
1. Посада ординатора (у 1 знач.).
2. Форма підвищення кваліфікації лікарів у вузах та науково-дослідних установах.
Клінічна ординатура;
Закінчити ординатуру.
3. заст. Посада ординарного професора.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ординатура — ординату́ра іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- ординатура — -и, ж. 1》 Посада ординатора. 2》 Практична медична аспірантура – форма підвищення кваліфікації лікарів у вузах та науково-дослідних установах. Клінічна ординатура. 3》 заст. Посада ординарного професора. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ординатура — ординату́ра (від лат. ordinatus – упорядкований, визначений) форма підвищення кваліфікації лікарів у вузах та науково-дослідних установах. Словник іншомовних слів Мельничука
- ординатура — ОРДИНАТУ́РА, и, ж. 1. Посада ординатора. 2. Практична медична аспірантура. Клінічна ординатура. 3. заст. Посада ординарного професора. Словник української мови в 11 томах