ординатура
ординату́ра
(від лат. ordinatus – упорядкований, визначений)
форма підвищення кваліфікації лікарів у вузах та науково-дослідних установах.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ординатура — ординату́ра іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- ординатура — -и, ж. 1》 Посада ординатора. 2》 Практична медична аспірантура – форма підвищення кваліфікації лікарів у вузах та науково-дослідних установах. Клінічна ординатура. 3》 заст. Посада ординарного професора. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ординатура — ОРДИНАТУ́РА, и, ж. 1. Посада ординатора (у 1 знач.). 2. Форма підвищення кваліфікації лікарів у вузах та науково-дослідних установах. Клінічна ординатура; Закінчити ординатуру. 3. заст. Посада ординарного професора. Словник української мови у 20 томах
- ординатура — ОРДИНАТУ́РА, и, ж. 1. Посада ординатора. 2. Практична медична аспірантура. Клінічна ординатура. 3. заст. Посада ординарного професора. Словник української мови в 11 томах