1. Великий тлумачний словник сучасної мови

ординатура

ординату́ра

-и, ж.

1》 Посада ординатора.

2》 Практична медична аспірантура – форма підвищення кваліфікації лікарів у вузах та науково-дослідних установах. Клінічна ординатура.

3》 заст. Посада ординарного професора.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ординатура — ординату́ра іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. ординатура — ОРДИНАТУ́РА, и, ж. 1. Посада ординатора (у 1 знач.). 2. Форма підвищення кваліфікації лікарів у вузах та науково-дослідних установах. Клінічна ординатура; Закінчити ординатуру. 3. заст. Посада ординарного професора. Словник української мови у 20 томах
  3. ординатура — ординату́ра (від лат. ordinatus – упорядкований, визначений) форма підвищення кваліфікації лікарів у вузах та науково-дослідних установах. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. ординатура — ОРДИНАТУ́РА, и, ж. 1. Посада ординатора. 2. Практична медична аспірантура. Клінічна ординатура. 3. заст. Посада ординарного професора. Словник української мови в 11 томах