1. Великий тлумачний словник сучасної мови

ординаційний

ординаці́йний

-а, -е, іст.

1》 Прикм. до ординація.

2》 Який дістався в спадщину за ординацією (у 2 знач.).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ординаційний — ординаці́йний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. ординаційний — ОРДИНАЦІ́ЙНИЙ, а, е, іст. 1. Прикм. до ордина́ція. 2. Який дістався в спадщину за ординацією (у 2 знач.). Фортеп'ян стоїть насеред ординаційного покою (В. Стефаник). Словник української мови у 20 томах
  3. ординаційний — ОРДИНАЦІ́ЙНИЙ, а, е, іст. 1. Прикм. до ордина́ція. 2. Який дістався в спадщину за ординацією (у 2 знач.). Фортеп’ян стоїть насеред ординаційного покою (Стеф., III, 1954, 119). Словник української мови в 11 томах