1. Словник української мови у 20 томах

орифлама

ОРИФЛА́МА, и, ж.

1. заст. Великий прапор, полотнище, прикріплене до шнура, перетягнутого вгорі через вулицю.

Горять священні орифлами революційної весни (М. Драй-Хмара).

2. іст. Штандарт, прапор французьких королів у добу середньовіччя.

* У порівн. Була в гурті маленька Жанна д'Арк: .. її очиці блакитні блискавиці розсипали, злотистеє волосся розвівалось, мов орифлама (Леся Українка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. орифлама — -и, ж. 1》 заст. Великий прапор, полотнище, прикріплене до шнура, перетягнутого через вулицю. 2》 іст. Штандарт, прапор французьких королів за доби середньовіччя. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. орифлама — (від франц. oriflamme < лат. aurum – золото і flamma полум'я), -и, ж. 1. У середньовічній Франції — прапор короля. 2. Великий прапор, прикріплений на мотузку, протягнутий упоперек вулиці між будинками. Словник поетичної мови Василя Стуса
  3. орифлама — орифла́ма (франц. oriflamme, від лат. aururn – золото і flamma – полум’я) 1. За середньовіччя прапор французьких королів. 2. Великий прапор, підвішений упоперек вулиці між будинками. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. орифлама — ОРИФЛА́МА, и, ж. 1. заст. Великий прапор, полотнище, прикріплене до шнура, перетягнутого через вулицю. Горять священні орифлами революційної весни (Др.-Хмара, Вибр., 1969, 21). 2. іст. Штандарт, прапор французьких королів у добу середньовіччя. *У порівн. Словник української мови в 11 томах