1. Словник поетичної мови Василя Стуса

орифлама

орифла́ма

(від франц. oriflamme < лат. aurum – золото і flamma полум'я), -и, ж. 1. У середньовічній Франції — прапор короля. 2. Великий прапор, прикріплений на мотузку, протягнутий упоперек вулиці між будинками.

Через нечемність і падучу

дарів, поборів і побоїв,

через світання орифлами,

через пітьму, хлипку і пугачну... (Т.1, кн.2:44).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. орифлама — -и, ж. 1》 заст. Великий прапор, полотнище, прикріплене до шнура, перетягнутого через вулицю. 2》 іст. Штандарт, прапор французьких королів за доби середньовіччя. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. орифлама — ОРИФЛА́МА, и, ж. 1. заст. Великий прапор, полотнище, прикріплене до шнура, перетягнутого вгорі через вулицю. Горять священні орифлами революційної весни (М. Драй-Хмара). 2. іст. Штандарт, прапор французьких королів у добу середньовіччя. * У порівн. Словник української мови у 20 томах
  3. орифлама — орифла́ма (франц. oriflamme, від лат. aururn – золото і flamma – полум’я) 1. За середньовіччя прапор французьких королів. 2. Великий прапор, підвішений упоперек вулиці між будинками. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. орифлама — ОРИФЛА́МА, и, ж. 1. заст. Великий прапор, полотнище, прикріплене до шнура, перетягнутого через вулицю. Горять священні орифлами революційної весни (Др.-Хмара, Вибр., 1969, 21). 2. іст. Штандарт, прапор французьких королів у добу середньовіччя. *У порівн. Словник української мови в 11 томах