орнаментика
ОРНАМЕ́НТИКА, и, ж.
1. мист. Сукупність елементів орнаменту в якому-небудь художньому стилі або творі мистецтва, архітектури.
Чудові будинки [у Відні] в різних стилях, сила на них орнаментики і скульптури, так що якось аж чудно дивиться (Леся Українка);
Цінний матеріал для вивчення народної орнаментики, її розвитку та змін дає писанковий розпис (з наук. літ.);
Геометрична орнаментика.
2. Мистецтво, техніка орнаментування.
Сорочки на жінках не вишивані, а заткані на рукавах та на чохлах червоними смужками. Це ще початок тієї орнаментики, котра так розкішно розвилась згодом у виробах української жінки (І. Нечуй-Левицький);
На базі Вижницької школи різьбярства і металевої орнаментики було відкрито художньо-промислове училище (з наук. літ.).
△ (1) Тератологі́чна орнаме́нтика – тип орнаментації, що характеризується стилізованим зображенням казкових звірів і птахів, тваринних і рослинних мотивів, що химерно переплітаються; широко застосовувався в рукописах і в декоративно-прикладному мистецтві середньовіччя, у давньоруській мініатюрі XI–XIV ст.
Основним видом декоративного оздоблення української рукописної книги в XIV ст. стає, як відомо, тератологічна орнаментика, в XV –XVI ст. – плетінчаста (з наук. літ.).
Значення в інших словниках
- орнаментика — орнаме́нтика іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- орнаментика — -и, ж. 1》 мист. Сукупність елементів орнаменту в якому-небудь художньому стилі або творі мистецтва, архітектури. Геометрична орнаментика. 2》 муз. Мелодичні звороти зі звуків невеликої тривалості, що прикрашають основний мелодичний малюнок. 3》 Мистецтво, техніка орнаментування. Великий тлумачний словник сучасної мови
- орнаментика — (лат. ornamentum — прикраса) — мелодичні звороти зі звуків невеликої тривалості, які прикрашають основний мелодичний малюнок, а також посилюють його експресивність, дають додаткову можливість демонстрації віртуозної майстерності виконавців. Словник-довідник музичних термінів
- орнаментика — орнаме́нтика 1. Характер орнаменту й сукупність орнаментальних елементів у мистецькому творі. 2. Сукупність звуків, що прикрашають основний мелодійний малюнок. Словник іншомовних слів Мельничука
- орнаментика — ОРНАМЕНТА́ЦІЯ (мистецтво, техніка орнаментування; сукупність елементів орнаменту в якому-небудь художньому стилі або творі мистецтва, архітектури), ОРНАМЕ́НТИКА. Словник синонімів української мови
- орнаментика — Орнаме́нтика, -ки, -ці Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- орнаментика — ОРНАМЕ́НТИКА, и, ж. 1. мист. Сукупність елементів орнаменту в якому-небудь художньому стилі або творі мистецтва, архітектури. Чудові будинки [у Відні] в різних стилях, сила на них орнаментики і скульптури, так що якось аж чудно дивиться (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах