орнаментація

ОРНАМЕНТА́ЦІЯ, ї, ж.

1. мист. Дія за знач. орнаментува́ти.

Народне українське мистецтво при всій єдності стилю надзвичайно різноманітне за формами і способами орнаментації (з наук. літ.);

Введення [Ю. Збанацьким] поетичних строф у художню тканину роману не справляє враження орнаментації або прикрашування (з наук. літ.).

2. мист. Те саме, що орнаме́нтика.

Орнаментація .. посуду має досить своєрідний і, разом з тим, надзвичайно витриманий характер (з наук. літ.);

Поруч з геометричною поліхромною орнаментацією у сарматів продовжував існувати далі й “звіриний стиль”, який починає поєднуватись з поліхромним (з наук. літ.).

3. перен. Сукупність елементів, які оздоблюють що-небудь (музичний твір, мову і т. ін.).

Мадярів, циган, поляків супроводить скрипка, причому в мелодичному й ритмічному рисунках, у типі фігураційних орнаментацій виявляється бажання наблизитися до стилю тієї чи іншої національної музики (з наук. літ.);

Прислів'я і приказки разом з іншими елементами народної словесності ввійшли в склад його [П. Мирного] літературної мови, але не стали домінуючим елементом його стилю і, тим більше, його орнаментацією (з наук. літ.).

△ (1) Берегова́ орнамента́ція – один з видів художнього оздоблення країв посуду.

Шарівка – .. доповнення до складної берегової орнаментації мисок (з наук. літ.).