орнаментація
ОРНАМЕНТА́ЦІЯ, ї, ж.
1. мист. Дія за знач. орнаментува́ти.
Народне українське мистецтво при всій єдності стилю надзвичайно різноманітне за формами і способами орнаментації (Нар. тв. та етн., 4, 1966, 34);
Керамічне виробництво у різних племен розвивалось по-різному. В окремих областях спостерігаються помітні відмінності у формах посуду, способах його виготовлення і орнаментації (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 37).
2. мист. Те саме, що орнаме́нтика.
Орнаментація.. посуду має досить своєрідний і, разом з тим, надзвичайно витриманий характер (Археол., II, 1948, 15);
Логічно використаний колір внутрішньої орнаментації в "Антології української радянської поезії".., де знайдено єдність форзаца з обкладинкою (Укр. рад. граф., 1957, 121).
3. мист. Мистецтво, техніка орнаментування.
Поруч з геометричною поліхромною орнаментацією у сарматів продовжував існувати далі й "звіриний стиль", який починає поєднуватись з поліхромним (Археол., VIII, 1953, 73).
4. перен. Сукупність елементів, які оздоблюють що-небудь (музичний твір, мову і т. ін.).
Мадярів, циган, поляків супроводить скрипка, причому в мелодичному й ритмічному рисунках, у типі фігураційних орнаментацій виявляється бажання наблизитися до стилю тієї чи іншої національної музики (Укр. клас. опера, 1957, 29);
Прислів’я і приказки разом з іншими елементами народної словесності ввійшли в склад його [П. Мирного] літературної мови, але не стали домінуючим елементом його стилю і, тим більше, його орнаментацією (Від давнини… І, 1960, 376).
Значення в інших словниках
- орнаментація — орнамента́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- орнаментація — Сукупність мовних елементів, що прикрашають, декорують стиль. Словник стилістичних термінів
- орнаментація — -ї, ж. 1》 мист. Дія за знач. орнаментувати. 2》 мист. Те саме, що орнаментика. 3》 мист. Мистецтво, техніка орнаментування. 4》 перен. Сукупність елементів, які оздоблюють що-небудь (музичний твір, мову і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- орнаментація — ОРНАМЕНТА́ЦІЯ, ї, ж. 1. мист. Дія за знач. орнаментува́ти. Народне українське мистецтво при всій єдності стилю надзвичайно різноманітне за формами і способами орнаментації (з наук. літ.); Введення [Ю. Словник української мови у 20 томах
- орнаментація — орнамента́ція 1. Прикрашання орнаментом. 2. Те саме, що й орнаментика. Словник іншомовних слів Мельничука
- орнаментація — ОРНАМЕНТА́ЦІЯ (мистецтво, техніка орнаментування; сукупність елементів орнаменту в якому-небудь художньому стилі або творі мистецтва, архітектури), ОРНАМЕ́НТИКА. Словник синонімів української мови