орієнтувати
ОРІЄНТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., кого, що.
1. Допомагати кому-небудь визначати місце його перебування в просторі або напрям його руху.
З загонами і окремими групами пішли навіть штабні офіцери. Вони повинні були, як штурмани на літаках, весь час орієнтувати бійців: у цих міжгір'ях, особливо вночі, дуже легко було заблудитись (О. Гончар);
// Надавати чому-небудь потрібного напряму, користуючись картою, приладами і т. ін.; спрямовувати.
Управляти кораблем [“Восток-2”] легко, зручно, можна орієнтувати його в будь-якому заданому положенні і .. спрямувати його куди треба (з газ.);
// Розташовувати що-небудь у просторі відповідно до бажаного напряму.
Орієнтували церкву вівтарем на схід, а основний її вхід – на захід (з наук.-попул. літ.).
2. у чому і без прям. дод., перен. Допомагати розібратися в якійсь важливій справі, складній ситуації і т. ін.
Мова реклами .. виконує функцію переконання, орієнтує у виборі товарів чи послуг (з наук. літ.).
3. на кого – що, перен. Спрямовувати чию-небудь діяльність у певний бік, визначати напрям, мету чиєї-небудь діяльності.
[Марина Петрівна:] Три роки хлопця орієнтували тільки на масові пісні, а він – симфоніст (І. Муратов).
Значення в інших словниках
- орієнтувати — орієнтува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
- орієнтувати — -ую, -уєш, недок. і док., перех. 1》 Допомагати кому-небудь визначати місце його перебування в просторі або напрям його руху. || Надавати чому-небудь потрібного напряму, користуючись картою, приладами і т. ін.; спрямовувати. 2》 у чому і без додатка, перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
- орієнтувати — Зазнайомлювати, зазнайомити, позазнайомлювати, напрямляти, напрямити, понапрямляти, показувати, показати, вказувати, вказати, повказувати, указувати, указати, повказувати, скеровувати, скерувати, поскеровувати, справляти, справити, посправляти, спрямовувати, спрямувати, поспрямовувати Словник чужослів Павло Штепа
- орієнтувати — орієнтува́ти (нім. orientieren, франц. orienter) 1. Допомагати комусь визначити своє місцеперебування або напрям руху. 2. Спрямовувати для досягнення якоїсь мети. Словник іншомовних слів Мельничука
- орієнтувати — СПРЯМО́ВУВАТИ кого, що (надавати кому-, чому-небудь певного спрямування, потрібного напрямку в русі), СКЕРО́ВУВАТИ, НАПРАВЛЯ́ТИ, СПРАВЛЯ́ТИ розм., ПРАВУВА́ТИ куди, розм., ПОГАНЯ́ТИ куди, розм.; ПОВЕРТА́ТИ (спрямовувати в інший бік); ПРИВЕРТА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
- орієнтувати — ОРІЄНТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. 1. Допомагати кому-небудь визначати місце його перебування в просторі або напрям його руху. З загонами і окремими групами пішли навіть штабні офіцери. Словник української мови в 11 томах