орієнтувати
ОРІЄНТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех.
1. Допомагати кому-небудь визначати місце його перебування в просторі або напрям його руху.
З загонами і окремими групами пішли навіть штабні офіцери. Вони повинні були, як штурмани на літаках, весь час орієнтувати бійців: у цих міжгір’ях, особливо вночі, дуже легко було заблудитись (Гончар, III, 1959, 98);
// Надавати чому-небудь потрібного напряму, користуючись картою, приладами і т. ін.; спрямовувати.
Управляти кораблем ["Восток-2"] легко, зручно, можна орієнтувати його в будь-якому заданому положенні і.. спрямувати його куди треба (Рад. Укр., 12.VІІІ 1961, 2).
2. у чому і без додатка, перен. Допомагати розібратися в якійсь важливій справі, складній ситуації і т. ін.
Суспільна свідомість правильно орієнтує особу, класи, маси, політичні партії в їх практичній діяльності, якщо вона точно відбиває життя, озброює їх розумінням об’єктивних закономірностей його розвитку (Ком. Укр., 7, 1965, 28).
3. на кого — що, перен. Спрямовувати чию-небудь діяльність у певний бік, визначати напрям, мету чиєї-небудь діяльності.
Партія постійно орієнтувала письменників на посилення зв’язків з життям народу, на активну участь в соціалістичному будівництві (Рад. літ-во, 4, 1958, 3);
Іван Франко допомагав йому [А. Ю. Кримському] переборювати хибні поняття і уявлення в національному питанні,.. орієнтував його на освоєння революційно-демократичних традицій російської літератури (Вітч., 1, 1961, 164).
Значення в інших словниках
- орієнтувати — орієнтува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
- орієнтувати — -ую, -уєш, недок. і док., перех. 1》 Допомагати кому-небудь визначати місце його перебування в просторі або напрям його руху. || Надавати чому-небудь потрібного напряму, користуючись картою, приладами і т. ін.; спрямовувати. 2》 у чому і без додатка, перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
- орієнтувати — Зазнайомлювати, зазнайомити, позазнайомлювати, напрямляти, напрямити, понапрямляти, показувати, показати, вказувати, вказати, повказувати, указувати, указати, повказувати, скеровувати, скерувати, поскеровувати, справляти, справити, посправляти, спрямовувати, спрямувати, поспрямовувати Словник чужослів Павло Штепа
- орієнтувати — ОРІЄНТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., кого, що. 1. Допомагати кому-небудь визначати місце його перебування в просторі або напрям його руху. З загонами і окремими групами пішли навіть штабні офіцери. Словник української мови у 20 томах
- орієнтувати — орієнтува́ти (нім. orientieren, франц. orienter) 1. Допомагати комусь визначити своє місцеперебування або напрям руху. 2. Спрямовувати для досягнення якоїсь мети. Словник іншомовних слів Мельничука
- орієнтувати — СПРЯМО́ВУВАТИ кого, що (надавати кому-, чому-небудь певного спрямування, потрібного напрямку в русі), СКЕРО́ВУВАТИ, НАПРАВЛЯ́ТИ, СПРАВЛЯ́ТИ розм., ПРАВУВА́ТИ куди, розм., ПОГАНЯ́ТИ куди, розм.; ПОВЕРТА́ТИ (спрямовувати в інший бік); ПРИВЕРТА́ТИ розм. Словник синонімів української мови