осадницький
ОСА́ДНИЦЬКИЙ, а, е.
Прикм. до оса́дник.
Топтав тебе [землю] шляхти осадницький кінь (П. Усенко);
Осадницькі дівки цінувалися на вагу золота, а про сільську, та ще схизматичку, Тосик не хотів і думати: сам же осадник (Б. Харчук);
// Належний осадникові, осадникам.
Що ближче до кордону, то менше людських осель – самі осадницькі хутори (П. Козланюк).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- осадницький — оса́дницький прикметник Орфографічний словник української мови
- осадницький — -а, -е. Прикм. до осадник. || Належний осадникові, осадникам. Великий тлумачний словник сучасної мови
- осадницький — ОСА́ДНИЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до оса́дник; // Належний осадникові, осадникам. Що ближче до кордону, то менше людських осель — самі осадницькі хутори (Козл., Весн. шум, 1952, 102). Словник української мови в 11 томах